Аксесуари для сигар

<Починаючи з другої половини ХIХ століття до вибуху популярності сигарет на початку ХХ століття сигара була королевою тютюнової продукції. Для задоволення та комфорту курців виробники пропонували широкий спектр аксесуарів для паління, у тому числі були виготовлені всілякі гільйотини, попільнички та запальнички для сигар. Гільйотини варіювалися від простих моделей для кишенькових жилетів, до геніальних настільних механічних пристроїв, що займають чільне місце на прилавках тютюнових магазинів. Тут була і чудово відточена віденська бронза, і слонова кістка, використовувалися роги та бивні, дерево та дорогоцінні метали. У багатьох випадках гільйотини поєднувалися із запальничками, щоб запропонувати курцеві повний спектр послуг та зручності.

Вперше з'явившись у 1823 році, вже вдосконалені кишенькові запальнички, набули широкого поширення на початку 20-го століття. Основні типи vintage запальничок це так звані strike, напівавтоматичні та автоматичні.

У запальничках першого типу сталева паличка ударяла по смузі з покриттям Flint, виробляла іскри та запалювала гніт.

У 20-х роках запальнички стали не тільки функціональним, а й стильним атрибутом, що набув ще більшої популярності завдяки появі напівавтоматичного механізму, в якому, кремінь наводився в рух колесом і одночасно запалював гніт, змочений пальним.

Автоматична запальничка була створена Луї Аронсоном, засновником Ronson у 1926 році. Потрібно лише натиснути кнопку, щоб створити полум'я, яке горить, доки кнопка утримується.

Вінтажні запальнички відрізняє як розкіш та елегантність дорогоцінних металів, так і недорогі матеріали зі стилістикою елементів новизни, наприклад, запальнички у вигляді губної помади або маленького телевізора. Деякі запальнички включали матеріали від іменитих виробників, таких як скло Lalique або фарфор Lenox.

Настільні запальнички призначалися в основному для використання вдома або в громадських закладах, таких як готелі, ресторани та бари. Більшість настільних запальничок були зроблені з таких металів, як срібло, латунь, мідь або золото, коштували нечуваних грошей і були творами мистецтва.

Іноді стаціонарні запальнички були виготовлені у вигляді мініатюрних транспортних засобів або тварин: леви, коні, лебеді.

Під час Другої світової війни настільні запальнички часто набували форм крихітних бомб, літаків та танків.

При розкурюванні сигар часто використовуються спеціальні запальнички для сигар. Для цього рекомендують використовувати тільки газові запальнички, але в жодному разі не бензинові, щоб запах бензину не зіпсував аромат сигари, радять також використовувати скіпки або сигарні сірники. Також часто запальнички для сигар виробляються з гільйотинами, що теж може бути зручним для курця, оскільки дозволяє не носити зайвих аксесуарів.

Як відомо, тютюнова практика бере свій початок з 16-го століття, і тягне за собою розвиток цілої індустрії аксесуарів. І лише попільничка здобула визнання лише у другій половині 19 століття. Вони були зроблені зі скла, металу, кераміки; використовувалися різні напрямки стилів, що відображають різні періоди в історії.